Артикул і штрихкод: це не одне й те саме
Плутанина тут коштує грошей: хтось платить за коди GS1, які йому не потрібні, а хтось намагається продати товар у мережу з власною вигаданою цифрою.
Артикул (SKU) це ваш внутрішній код позиції. Ви його вигадуєте самі, за власними правилами. Вимоги мати артикул в українському законодавстві не існує взагалі.
Штрихкод це графічне зображення номера. Найпоширеніший у роздрібі номер називається GTIN, а символіка, якою його друкують, це EAN-13 (13 цифр) або UPC-A (12 цифр, США й Канада). Номери GTIN видає міжнародна організація GS1, а в Україні асоціація «ДжіЕс1 Україна».
Простими словами: артикул потрібен вам, штрихкод потрібен вашим контрагентам.
Чи обовʼязковий штрихкод в Україні
Тут в інтернеті найбільше застарілих текстів, тому по порядку.
Постанова Кабміну від 29.05.1996 № 574 про штрихове кодування чинна. А ось наказ МЗЕЗторгу 1996 року, який колись вимагав кодувати практично все, втратив чинність ще у 2002 році. Замість нього діє Положення, затверджене наказом Мінекономіки від 20.08.2002 № 255 у редакції 2007 року.
За цим Положенням (п. 5) обовʼязкове маркування штрихкодами GS1 стосується:
- алкогольних напоїв;
- тютюнових виробів;
- примірників аудіовізуальних творів і фонограм;
- лікарських засобів;
- інших товарів, для яких це прямо передбачено законом.
Для переважної більшості товарів штрихкодування в Україні добровільне. Загального обовʼязку немає з 2007 року, у Законі «Про захист прав споживачів» слова «штриховий код» немає, окремої санкції за його відсутність у КУпАП теж немає.
Тобто якщо вам кажуть «за законом треба», уточніть, за яким саме.
Хто тоді насправді вимагає штрихкод
Не держава, а канали продажу.
Торговельні мережі де-факто вимагають. Унікальний код GS1 на кожній роздрібній одиниці це стандартна умова роботи з великим ритейлом; у публічних вимогах постачальників це поле позначене як обовʼязкове.
Rozetka: не вимагає, за винятком чотирьох категорій: велика, дрібна, вбудована й кліматична техніка. Передається у прайсі окремим параметром EAN довжиною 8-14 символів. Важлива деталь: якщо код передано з помилкою, позиція не просто ігнорується, а ховається з видачі.
Prom.ua: не вимагає взагалі. Поле GTIN там у блоці додаткової інформації й потрібне для вивантаження у Google Merchant Center та участі в програмі кешбеку. На модерацію товару воно не впливає.
Висновок практичний: якщо ви продаєте лише через власний сайт, Instagram і маркетплейси, купувати коди GS1 зазвичай не потрібно. Якщо плануєте захід у мережу, потрібно, і краще заздалегідь.
Скільки коштує код GS1 в Україні
Префікс України в системі GS1: 482. Видає номери асоціація «ДжіЕс1 Україна».
Тарифи опубліковані на бланках заяв асоціації в доларовому еквіваленті, а оплата у гривні за курсом НБУ на день оплати:
- для ФОП: вступний внесок 50 USD, річний 50 USD, плюс за кожен номер 7 USD (перші 100) або 5 USD (далі);
- для юридичних осіб: 300 USD вступний і 200 USD річний;
- для малих підприємств за формою 4-МП: 150 USD і 100 USD.
Гривневого прайсу не існує, тож перед рішенням звіряйте суми на сайті асоціації, бо бланки не датовані.
482 не означає «зроблено в Україні»
Поширений міф, на якому будують цілі пости в соцмережах. GS1 прямо зазначає: префікси не ідентифікують країну походження товару. Префікс 482 говорить лише про те, що номер видала українська національна організація GS1. Компанія може виробляти товар де завгодно.
Так само не працює зворотне: товар українського виробництва цілком може мати код з іншим префіксом, якщо власник торгової марки зареєстрований в іншій країні.
Внутрішні коди: коли можна друкувати свої
Якщо штрихкод потрібен вам для власного складу (сканувати прийом, прискорити інвентаризацію), реєструватися в GS1 не обовʼязково. У стандарті для цього передбачені номери обмеженої циркуляції (RCN).
Діапазони, які варто знати:
- 040-049 і префікс 0000000 призначені для використання всередині компанії;
- 020-029 і 200-299 призначені для використання в межах географічного регіону, під контролем національної організації GS1.
Головне обмеження: такі номери не є GTIN і не унікальні глобально. Стандарт GS1 прямо забороняє використовувати їх у відкритому обігу, лише у власному замкненому контурі. Українське Положення № 255 це підтверджує: торгівля може кодувати номерами обмеженої циркуляції товари, перефасовані або без коректного коду, але маркувати чужими кодами GS1 заборонено.
Як побудувати артикул, який не доведеться перевипускати
Артикул має бути коротким, стабільним і читабельним для людини. Робоча схема: категорія-модель-варіант: наприклад TSH-BAS-WHT-XL або SHM-NUA-250.
Чого не варто робити:
- Зашивати ціну або постачальника. Вони змінюються, а артикул ні.
- Використовувати кирилицю. Вона ламає вивантаження й імпорт.
- Присвоювати артикули до того, як визначилися зі структурою. Якщо ви ще не вирішили, де окремий товар, а де варіація, артикули доведеться перевипускати. Саме тому їх роблять останнім кроком. Про повний порядок ми писали в матеріалі про те, як скласти каталог товарів.
- Перевикористовувати артикули знятих позицій. Історія продажів після цього стає нечитабельною.
Що про це каже облік
Окремо варто зняти ще одне непорозуміння. У формі обліку товарних запасів за наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496 немає ні артикула, ні коду товару, ні навіть найменування й кількості: там лише реквізити первинних документів і сумарна вартість надходження та вибуття. Тобто артикули потрібні вам для роботи, а не для перевірки.
Хто взагалі зобовʼязаний вести цю форму і яка санкція за її відсутність, розібрано в матеріалі про розрахунок собівартості товару.